Журнал
Face Cover

ВЛАДА ЛИТОВЧЕНКО: «Краса – це комплексне поняття»

Влада Литовченко завжди привертає увагу своїм магнетичним поглядом та

красивою зовнішністю. І скільки б років не минуло з моменту її тріумфу на конкурсі краси – вона залишається Королевою.

Титул Королеви Влада гідно утримує всі ці роки. Вишукані манери, грамотна мова, елегантний одяг та випромінювання неймовірного внутрішнього світла...


Сьогодні вона має науковий ступінь, піклується про збереження культурної

спадщини UNESCO та залишається для багатьох жінок України еталоном

жіночності та краси. Саме тому обличчям першого номеру українського

журналу «Ukrainian Queens» ми обрали саме Владу Литовченко.

В ексклюзивному інтерв’ю вона розповіла, як перемога у конкурсі

«Міс Україна-1995» змінила її життя, чому навіть попри 26 років й досі

відчуває на собі штамп «Королева краси», як відноситься до радикальних «перекроювань» зовнішності конкурсанток.


ВЛАДА, ВАША ПЕРЕМОГА  В КОНКУРСІ «МІС УКРАЇ НА-1995» ДІЙСНО ЛЕГЕНДАР НА, АДЖЕ ВОНА ЗМІНИЛА  ВАШЕ ЖИТТЯ. ЧИ НЕ ТАК?
Дійсно, моя перемога в конкурсі  краси «Міс Україна-1995» була для  мене дуже знаковою. Після закін чення консерваторії я шість років  викладала у музичній школі. Як мо лоду дівчину мене захоплював світ  моди та краси, але я навіть подумки  не мріяла, що колись буду стояти на  сцені з найкрасивішими дівчатами  нашої країни. І перш ніж вигра ти конкурс «Міс Україна-1995», я  одержала перемогу у конкурсі «Міс  Київ-1994». Досвіду у модельному  бізнесі, хореографії у мене не було.  Але якимось чудом я, вчителька му зики, стала переможницею столич ного конкурсу.  
Після перемоги у конкурсі «Міс  Україна-1995» я позбулася ком плексів, отримала певний досвід та  велику кількість нагород, титулів,  звань. Разом з «Віце-міс Украї на-1995» Наталією Козицькою цілих два тижні відпочивала в Італії. Для  мене, дівчини з простої родини, це  було казковим подарунком. 

ЯК САМЕ ЗМІНИЛОСЯ ЖИТТЯ  24-РІЧНОЇ КОРОЛЕВИ КРАСИ  СПОСТЕРІГАЛА ВСЯ КРАЇ НА. ВИ ПАМ'ЯТАЄТЕ РАНОК  ПІСЛЯ КОНКУРСУ, З ЯКОЮ  ДУМКОЮ ВИ ПРОКИНУЛИСЯ  І З ЧОГО ПОЧАЛИ В НОВОМУ  СТАТУСІ? 
24-річній вчительці музики загаль ноосвітньої школи № 253 міста  Києва прокинутися переможницею  конкурсу краси була велика честь.  Я пам'ятаю, як після перемоги  привезла додому велику купу квітів.  Коли закінчились вази, банки,  пляшки та відра, я почала складати  квіти у ванній. Окрім квітів мені  подарували шубу з білого песця, ба гато всілякого одягу. Але найбільше  мене вразили коробки з цукерками  Raffaello. Це були новітні ласощі. Ти тул – «Міс-Raffaello» я носила про тягом року. Щомісяця я отримувала  поштою пакунок з цукерками. Тому  мені найбільш запам’ятались з тих часів: шуба з білого песця, цукерки Raffaello і величезна купа квітів. У ту мить я була надзвичайно щаслива. Як в тій рекламі Raffaello – «Нехай весь світ зачекає!» Це дійсно було так. Я не думала ні про які плани на  майбутнє. Я була щаслива в момент здійснення мрій у свої 24 роки. 



ЯКИЙ МОМЕНТ ПІД ЧАС КОНКУРСУ БУВ ДЛЯ ВАС НАЙВАЖЧИМ? 
Я не можу виділити якісь окремі моменти, тому що після отримання перемоги у конкурсі «Міс Київ – 1994» я вже була підготовленою до участі  у конкурсі «Міс Україна-1995». Присудження титулу найкрасивішої дівчини України для мене, як провінціалки, а я народилася і до 18 років жила у містечку Бровари, було дивовижною подією. Адже під час навчання у музичному училищі ім. Глієра мене поза очі називали провінціалкою. На жаль чи на щастя, це так і було, і я абсолютно не соромлюсь місця, де я народилася.